-
1 худой мир лучше доброй ссоры
[saying]=====⇒ usu. said when deciding not to allow strained relations to develop into a full-fledged conflict:- a bad peace is better than a good victory.Большой русско-английский фразеологический словарь > худой мир лучше доброй ссоры
-
2 Худой мир лучше доброй ссоры
Any armistice or reconciliation is preferable to an open conflictVar.: Лучше плохой мир, чем добрая ссораCf: A bad peace is better than a good quarrel (Am., Br.). A lean compromise is better than a fat lawsuit (Br.). There never was a good war or a bad peace (Am.). There was never a good war or a bad peace (Br.)Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Худой мир лучше доброй ссоры
-
3 худой мир лучше доброй ссоры
1) General subject: a rupture is not preferable to a patchwork peace, there never was a good war or a bad peace2) Set phrase: a lean compromise is better than a fat lawsuit, better a bad peace than a good quarrel better a lean peace than a fat victory, better a lean peace than a fat victory (брани), a bad compromise is better than a good lawsuit (дословно: Плохой компромисс лучше, чем хорошая тяжба), a bad arrangement is preferable to the best lawsuitУниверсальный русско-английский словарь > худой мир лучше доброй ссоры
-
4 худой мир лучше доброй ссоры
adj2) set phr. besser ein magerer Vergleich als ein fetter Prozeß, ein magerer Vergleich ist besser als ein fetter ProzeßУниверсальный русско-немецкий словарь > худой мир лучше доброй ссоры
-
5 худой мир лучше доброй ссоры
adjgener. miers baro, nemiers posta -
6 худой мир лучше доброй ссоры
adjset phr. más vale una mala compostura que un buen pleito, màs vale mal ajuste que buen pleito, màs vale mala avenencia que buena sentenciaDiccionario universal ruso-español > худой мир лучше доброй ссоры
-
7 худой мир лучше доброй ссоры
adjset phr. gagne assez qui sort du procès, mieux vaut s'accommoder que plaider, mieux vaut un mauvais arrangement qu'un bon procès, un mauvais arrangement vaut mieux qu'un bon procès, un médiocre transaction est toujours préférable à un bon procèsDictionnaire russe-français universel > худой мир лучше доброй ссоры
-
8 худой мир лучше доброй ссоры
Universale dizionario russo-italiano > худой мир лучше доброй ссоры
-
9 Худой мир лучше доброй ссоры
Лепей сем разоў змарыцца, як адзін раз пасварыццаЛепей драўляная згода, чымся залатая сваркаСвяты спакою, лепей з табоюЛепш не даеўшы, ды спакойна пасядзеўшыХоць не пышна, абы зацішнаМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Худой мир лучше доброй ссоры
-
10 Худой мир лучше доброй ссоры.
Parempi laiha sopu kuin lihava riita.Русско-финский новый словарь > Худой мир лучше доброй ссоры.
-
11 Худой мир лучше доброй ссоры
E' meglio un magro accordo che una grassa sentenza.Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Худой мир лучше доброй ссоры
-
12 худой мир лучше доброй ссоры
W: schlechter Frieden ist besser als guter Streit; E: ein nicht einwandfreier Vergleich ist besser als offener Streit; Ä: ein magerer Vergleich ist besser als ein fetter Prozeß; ein schlechter Friede ist besser als ein gerechter (guter) Krieg; mit Zank und Streit kommt man nicht weitРусско-Немецкий словарь идиом > худой мир лучше доброй ссоры
-
13 худой мир лучше доброй ссоры
посл.lit. a bad peace is better than a good quarrel; cf. better a lean peace than a fat victory; a bad compromise is better than a good lawsuit; a bad arrangement is preferable to the best lawsuitРусско-английский фразеологический словарь > худой мир лучше доброй ссоры
-
14 худой мир лучше доброй ссоры
parempi laiha sovinto kuin lihava riita -
15 ССОРЫ
-
16 МИР
• Миром и горы сдвинем (М)• Мир не без добрых людей (М)• Мир тесен (М)• На миру и смерть красна (Н)• С миром и беда не убыток (С) -
17 ДОБРОЙ
-
18 МИР
-
19 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
20 ХУДОЙ
См. также в других словарях:
худой мир лучше доброй ссоры — Лучше лычный мир, чем ременный суд. Соломенный мир лучше железной драки. Ср. Худой мир лучше доброй ссоры. Ср. Хемницер. Два соседа. Ср. Как не под силу придет барахтаться, так вспомнишь поневоле русскую пословицу: худой мир лучше доброй брани. М … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Худой мир лучше доброй ссоры — Худой миръ лучше доброй ссоры. Лучше лычный миръ, чѣмъ ременный судъ. Соломенный миръ лучше желѣзной драки. Ср. Худой миръ лучше доброй ссоры. Ср. Хемницеръ. Два сосѣда. Ср. Какъ не подъ силу придетъ барахтаться, такъ вспомнишь поневолѣ русскую… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
МИР — 1. МИР1, мира, мн. миры, м. 1. только ед. Вселенная в ее совокупности; система мироздания, как целое. Теории о происхождении мира. Миф о сотворении мира. Птоломеева система мира. Коперникова система мира. || Вся жизнь в бесконечности; всё, что… … Толковый словарь Ушакова
МИР — 1. МИР1, мира, мн. миры, м. 1. только ед. Вселенная в ее совокупности; система мироздания, как целое. Теории о происхождении мира. Миф о сотворении мира. Птоломеева система мира. Коперникова система мира. || Вся жизнь в бесконечности; всё, что… … Толковый словарь Ушакова
ХУДОЙ — ХУДОЙ, худая, худое; худ, худа, худо. 1. Тощий, сухощавый, с сухими, лишенными жира мышцами; ант. тучный, полный. «Он страшно бледен был и худ.» Лермонтов. «Худа она была, как скелет.» Достоевский. «Под синим казакином отчетливо обрисовывались… … Толковый словарь Ушакова
худой — 1. ХУДОЙ, ая, ое; худ, а, о; худее. 1. Имеющий тонкое, сухощавое тело (о человеке и животном); тощий. Х ая брюнетка. Х. паренёк. Стать худым. Какая х ая собака! Худ, как спичка, щепка, спица. 2. Лишённый подкожного жирового слоя (о теле или… … Энциклопедический словарь
худой — прил., употр. часто Морфология: худ, худа, худо, худы и худы; худее 1. Худым называют человека, который имеет естественно тонкое, сухощавое тело, или животное, которое вследствие голода или болезни имеет впалые бока, малую жировую прослойку и т.… … Толковый словарь Дмитриева
худой — I а/я, о/е; худ, а/, о; худе/е см. тж. худоба 1) Имеющий тонкое, сухощавое тело (о человеке и животном); тощий. Х ая брюнетка. Худо/й паренёк. Стать худым … Словарь многих выражений
ХУДОЙ 2 — ХУДОЙ 2, ая, ое; худ, худа, худо, худШы и худы; хуже; худший (устар. и разг.). То же, что плохой (в 1 знач.). Худые времена. Х. мир лучше доброй ссоры (посл.). Худо (нареч.) слышит. Не говоря худого слова (о чём н. плохом, нежелательном: ничего… … Толковый словарь Ожегова
худой — ХУДОЙ, ая, ое; худ, худа, худо, худы и худы; худее. Не толстый, не упитанный. Худое тело, лицо. Худые руки. | уменьш. худенький, ая, ое. II. ХУДОЙ, ая, ое; худ, худа, худо, худы и худы; хуже; худший (устар. и разг.). То же, что плохой (в 1 знач.) … Толковый словарь Ожегова
Репертуар Московского Малого театра XIX века — Основная статья: Репертуар Московского Малого театра Здесь представлен список постановок Московского академического Малого театра России за XIX век[1][2][3][4][5][6][7][8] … Википедия